Перейти до вмісту

Червоний Спас

  • від

Соломія не знала, що їй робити. Вже люди порозбира­ли хати й повітки та сажі, і де путнє дерево, то вивози­ли на нові поселення на дрова чи й так, щоб була дошка під рукою збити яку загорожу, дірку в чому дерев’яному залатати, а де вже зовсім нікудишнє, шашелем поточене, то так посе­ред двору або й просто на хатищі палили. Не одну ніч стояли переселенські заграви над селом, облизуючи огненними язиками чималий шмат неба і присмалюючи зірки,… Читати далі »Червоний Спас

I НА СТОРОЖІ ВІН ПОСТАВИВ СЛОВО

  • від

Важко знайти ще таку людину, в душі якої було б стільки любові до України, стільки болю за землю, виставлену нині на продаж, стільки духовності й добра, як у Володимира Шкурупія — архієпископа Харківського і Полтавського ПЦУ, в чернецтві Афанасія. Розум і силу треба мати БІЛЬ за село розпеченим цвяхом пече серце владики: — Зникає могутній пласт української цивілізації,— волає він у пустелі людської байдужості, — сільської, хліборобської, яка дала народу мову, пісню, побут, характер, власне,… Читати далі »I НА СТОРОЖІ ВІН ПОСТАВИВ СЛОВО

Сакральний митець

НА ВИДНОКОЛАХ НАШИХ ДУХОВНИХ

  • від

Цей виступ прозвучав не першим під час презентації книги нашого земляка, письменника Володимира Шкурупія (архієпископа Афанасія) «Останній поріг», але розповідь про неї почну саме із фрагментів промови письменника, доктора філологічних наук, професора, ректора Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Миколи Степаненка:– Ми прийшли на розмову до майстра – самобутнього, воістину талановитого, майстра, якого, на превеликий жаль, не знає іще наш люд, який потребує поширеності, «розкрутки», як модно сьогодні говорити. Коли б мене запитали,… Читати далі »НА ВИДНОКОЛАХ НАШИХ ДУХОВНИХ

Архієпископ Афанасій (письменник Володимир Шкурупій)

Володимир ШКУРУПІЙ: “Я і сам із того Всесвіту…”

  • від

Володимира Шкурупія (архієпископа Афанасія) добре знають не тільки в Полтаві, а й у всій країні. Він – письменник, член Національної спілки письменників України з 1988 року, видав дві книжки прози («Жива роса», 1987 р., «Осіння горішина», 1990 р.), засновник літературно-культурологічного альманаху «Великдень», засновник і редактор всеукраїнської духовної газети «Добродій», керуючий Харківсько-Полтавською єпархією ПЦУ. Крім того, у 2010 році архієпископ Афанасій видав збірку проповідей періоду Великого посту «Візьми хрест свій». Нещодавно з друку вийшла його книга… Читати далі »Володимир ШКУРУПІЙ: “Я і сам із того Всесвіту…”

Явори горять!

ЯВОРИ ГОРЯТЬ!

  • від

Ніч. Хата. А в хаті, на ліжкові, під панцерною сіткою якого покладено дошку-сороківку, на старому, але гарно випрасуваному домотканому рядні, прикрившись легкою ковдрою, лежить Гнат Іванович. Випуклими, ясними, як дві зорі на небесах, очима він вдивляється крізь прозору шибку коротенького вікна в темну ніч, наче хоче там видивитися щось чи упізнати когось, кого вже давно прибрала до себе сира земля, а душа, відокремившись від тіла, ночами, коли тихо і зоряно, коли ту тишу не потривожить… Читати далі »ЯВОРИ ГОРЯТЬ!