Соломія не знала, що їй робити. Вже люди порозбирали хати й повітки та сажі, і де путнє дерево, то вивозили на нові поселення на дрова чи й так, щоб була дошка під рукою збити яку загорожу, дірку в чому дерев’яному залатати, а де вже зовсім нікудишнє, шашелем поточене, то так посеред двору або й просто на хатищі палили. Не одну ніч стояли переселенські заграви над селом, облизуючи огненними язиками чималий шмат неба і присмалюючи зірки,… Читати далі »Червоний Спас
Ніч. Хата. А в хаті, на ліжкові, під панцерною сіткою якого покладено дошку-сороківку, на старому, але гарно випрасуваному домотканому рядні, прикрившись легкою ковдрою, лежить Гнат Іванович. Випуклими, ясними, як дві зорі на небесах, очима він вдивляється крізь прозору шибку коротенького вікна в темну ніч, наче хоче там видивитися щось чи упізнати когось, кого вже давно прибрала до себе сира земля, а душа, відокремившись від тіла, ночами, коли тихо і зоряно, коли ту тишу не потривожить… Читати далі »ЯВОРИ ГОРЯТЬ!